Відповідно до Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 09 вересня 2022 року № 850, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2022 року за № № 1649/38985: «педагогічні звання присвоюються (підтверджуються) педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст першої категорії» / »спеціаліст вищої категорії» та які зокрема:

упроваджують і поширюють методики компетентнісного навчання та нові освітні технології, надають професійну підтримку та допомогу педагогічним працівникам (здійснюють супервізію);

беруть участь у процедурах і заходах, пов’язаних із забезпеченням якості освіти та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій у системі освіти;».

Матеріли педагогічних працівників  проходять науково-методичну експертизу в Дніпровській Академії неперервної освіти: рецензуються фахівцями, за умови схвальної оцінки рецензентів, виносяться на розгляд науково-методичної ради.

Для дотримання строків проведення атестації, передбачених Положенням, рекомендується подавати матеріали на експертизу в Академію не пізніше 1 лютого поточного року.

Враховуючи багаторічний досвід проведення науково-методичної експертизи, практику підготовки матеріалів до слухання радою, внесено доповнення до чинних рекомендацій щодо оформлення матеріалів з досвіду роботи претендентів на присвоєння педагогічних звань.

Експертиза методичних розробок проводиться у відповідності з правилами, згідно яких матеріали претендента на присвоєння педагогічного звання можуть подаватися у таких варіантах:

- опис досвіду з проблеми, над якою працював педагог протягом атестаційного періоду. Опис досвіду здійснюється особою, яка вивчала досвід протягом атестаційного періоду, тому зміст тексту викладається від третьої особи з посиланням на додатки, в яких певна теза проілюстрована методичною розробкою, рекомендаціями, авторською програмою, публікаціями тощо;

- методична розробка з проблеми, над якою працює педагог. Текст викладається у формі першої особи множини або з використанням безособових конструкцій з дієслівною формою на -но, -то: (вивчено, розглянуто, проаналізовано, узагальнено тощо);

- рукопис навчально-методичного видання або навчальної програми, оформлений з дотриманням вимог до певного типу розробок. Також подаються такі документи: характеристика професійної діяльності автора (укладача) та анотація досвіду (!) роботи претендента на присвоєння звання.

І. Загальні вимоги

1.       Залежно від особливостей і змісту, досвід оформлюють у вигляді тексту з ілюстраціями, таблицями тощо.

2.       Матеріали подаються на паперових носіях та в електронному варіанті.

3.       Текст оформлюється в редакторі Word for Windows і роздруковується на папері формату А4, шрифт розміру 14 Times New Roman.

4.       Розміри полів: ліве - 25-30 мм; праве - 15 мм; верхнє - 20 мм; нижнє - 20 мм.

5.       Текст друкується через 1,5 інтервали, заголовки і виділені слова не підкреслюються.

6.       Усі сторінки мають бути пронумеровані.

7.       Текстовий матеріал може поділятися на частини, розділи, підрозділи, пункти і підпункти.

8.       Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти та підпункти можуть мати заголовки.

9.    Заголовки структурних елементів потрібно розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці. Якщо заголовок складається із двох і більше речень, їх розділяють крапкою.

ІІ. Вимоги до структурних елементів методичної розробки

2.1.   Титульний лист

Титульний лист містить дані, що подаються у такій послідовності:

а) повна назва відділу освіти, методичного кабінету;

б) тема досвіду;

в) відомості про автора досвіду, адреса досвіду;

г) рік оформлення матеріалу.

Вибір теми передбачає додержання науковості та чіткості її формулювання.  

2.1.2. Методично грамотному формулюванню назви розробки сприятиме дотримання автором таких рекомендацій щодо вживання термінів і понять.  Обсяг назви методичної розробки має становити 9-12 слів.

2.2. Зміст.

У змісті передбачена нумерація сторінок (на відміну від плану).

До змісту включають:

-         перелік документів, що супроводжують матеріали (подання, характеристика, анотація);

-         послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів (якщо вони мають заголовки);

-         висновки; рекомендації;

-         бібліографія; перелік публікацій;

-         назви додатків і номери сторінок, які містять початок матеріалу.     

2.3. Подання, адресоване голові науково-методичної ради, ректору інституту; містить прохання розглянути авторські матеріали з метою експертної оцінки у зв'язку з атестацією на присвоєння педагогічного звання. У поданні також зазначається інформація про автора: -  прізвище, ім'я, по батькові, посада, місце роботи, педагогічне звання (якщо є); -  указується, хто і коли вивчав описаний досвід, зазначається дата розгляду матеріалів колегіальним органом районного рівня. Документ укладається офіційною особою, яка його і засвідчує.  

2.4. Анотація досвіду (авторська або фахова) - скорочений виклад змісту досвіду претендента на присвоєння педагогічного звання у такій послідовності: актуальність обраної теми; алгоритм або технологія діяльності; результати та умови ефективності досвіду.  

2.5. Характеристика на автора досвіду - документ, у якому в офіційній формі висловлено громадську думку про професійну діяльність претендента на педагогічне звання як члена колективу.

Реквізити характеристики:

1.   Назва виду документа.

2.   Заголовок (прізвище, ім'я, по батькові особи, якій видається характеристика; рік або повна дата народження; посада).

3.   Текст, який містить такі відомості:

- трудова діяльність працівника (з якого часу в цій установі, на якій посаді);

- ставлення до службових обов'язків та трудової дисципліни (вказуються найбільш значущі досягнення);

- моральні якості (риси характеру, стосунки з іншими членами колективу);

- висновки;

- призначення характеристики.

4.   Дата складання.

5.   Підпис керівника установи (інших відповідальних осіб).

6.   Печатка.

2.6. Опис змісту досвіду. Опис досвіду здійснюється особою, яка вивчала досвід протягом атестаційного періоду, тому зміст тексту викладається від третьої особи з посиланням на додатки, в яких певна теза проілюстрована методичною розробкою, рекомендаціями, авторською програмою, публікаціями.

У розділі чітко виділяється ідея (мета досвіду), сутність нового, демонструється технологія впровадження і можлива результативність, форми популяризації ідей.

Опис досвіду передбачає вміщення таких структурних елементів:

1.       Вступ - коротке обґрунтування актуальності досвіду, оцінка сучасного стану проблем, ціль роботи над проблемою, взаємозв'язок із сучасними науковими дослідженнями, можливості педагогічного досвіду в усуненні недоліків, утруднень, протиріч масової педагогічної практики тощо.

2.       Основна частина передбачає виклад інформації про дослідження проблеми або розробку провідної ідеї досвіду. В описі потрібно звернути увагу на науково-теоретичне обґрунтування та методи роботи, подання інформації про нові аспекти даної проблеми, що мають науково-дослідницький, експериментальний характер; розкриття нових доказів або деталізація дослідження, педагогічних закономірностей, на які спирається досліджуваний матеріал. Основне призначення опису чи описуваного узагальнення - створення реальної картини досвіду, демонстрація зразків педагогічних напрацювань і здобутків.

Інформація про досліджувану проблему повинна містити аргументовані тези, відзначатися системністю, доказовістю, практичною спрямованістю узагальненої системи роботи вчителя.

Результативність досвіду може бути проілюстрована такими матеріалами:

- результатами анкетування;

- експертною оцінкою заняття педагога (педагогічної діяльності в цілому) батьками, педагогами, дітьми;

- результатами контрольних зрізів знань, умінь та навичок дошкільників;

- результатами педагогічної діагностики з метою вивчення динаміки реалізації особистісних якостей дошкільників тощо.

Результативність діагностичної роботи з вивчення досвіду оформляється у вигляді таблиць, діаграм з коротким аналітичним коментарем.

3.   Висновки. У висновках дається оцінка результатів роботи, розкриваються можливості їхнього використання, відзначається наукова новизна і соціальна цінність проблеми.

4.       Рекомендації  повинні носити конкретний характер і бути цілком підтверджені цією роботою. Основна увага приділяється пропозиціям щодо ефективного використання результатів дослідження та форм поширення досвіду:

- ознайомлення з передовим педагогічним досвідом на методичних семінарах, нарадах, науково-практичних конференціях, педагогічних семінарах, у процесі курсового підвищення кваліфікації, внесення досвіду до інформаційних банків, картотек ППД;

- видання спеціальної літератури наукового, методичного та популярного характеру;

- повідомлення через засоби масової інформації тощо.

Рекомендації можуть спиратись на додаткову інформацію, наведену в додатку.

5.    Бібліографія. Цей структурний елемент повинен містити список використаної літератури, за можливості - назви видань, на які не було посилань у досвіді, але які можуть викликати інтерес (список рекомендованої літератури).

6.     Обсяг матеріалів у розділі «Опис змісту досвіду» - до 10 сторінок тексту.

7.    Додатки. У додатках вміщують матеріал, який:

- ілюструє тези основної частини та є необхідним для повноти розкриття досвіду;

- не може бути послідовно розміщений в основній частині, оскільки є великим за обсягом;

- може бути вилучений для широкого кола читачів, але є необхідним для фахівців цієї спеціальності.

До складу додатків можуть входити:

-         матеріал, що відображає методичну роботу автора (конспекти занять, сценарії свят і розваг з методичним коментарем, методичні розробки системи занять, рукописи навчальних видань, програм тощо); -         додаткові ілюстрації або таблиці, фотографії тощо;

-         бібліографічний опис авторських публікацій тощо.